Що таке PPI

Коротко: Щільність пікселів на дюйм; 300+ PPI — окремі пікселі непомітні з відстані ~30 см.

PPI (pixels per inch) — це щільність пікселів на дюйм екрана: скільки крихітних світних точок вміщується в одному лінійному дюймі дисплея. Що вище це число, то дрібніші пікселі й гостріше зображення. Простіше кажучи, PPI визначає, наскільки «зернистою» або «шовковистою» виглядатиме картинка на конкретному екрані.

Як це працює

PPI обчислюється з двох параметрів: роздільної здатності (кількість пікселів по горизонталі та вертикалі) і фізичного розміру екрана в дюймах. Саме тому два дисплеї з однаковою роздільною здатністю Full HD можуть мати зовсім різну чіткість — на 5-дюймовому смартфоні пікселі щільніші, ніж на 27-дюймовому моніторі. Людське око перестає розрізняти окремі пікселі приблизно від позначки 300 PPI при перегляді з відстані близько 30 сантиметрів — саме так Apple свого часу обґрунтовувала назву «Retina» для своїх дисплеїв.

На практиці смартфони зазвичай мають PPI у діапазоні 300–500+, тоді як настільні монітори комфортно «живуть» у межах 90–160 PPI — і це нормально, бо ви дивитеся на них із метрової відстані, а не з 30 сантиметрів. Планшети займають проміжну позицію: близько 200–300 PPI вважається достатнім для більшості сценаріїв використання. Електронні книжки на e-ink-екранах часто досягають 300 PPI і вище — саме це робить текст на них схожим на друкований.

При виборі смартфона або планшета варто звертати увагу на PPI насамперед тоді, коли ви багато читаєте, працюєте з дрібним текстом або редагуєте фотографії. Нижче 250–270 PPI зернистість може дратувати при тривалому використанні впритул до обличчя. Проте гнатися за максимальними значеннями не завжди доречно: різниця між 400 і 500 PPI при звичайному перегляді контенту практично непомітна, а от вплив на обчислювальне навантаження та витрати акумулятора — цілком реальний.

Для настільних моніторів і телевізорів PPI відходить на другий план: тут важливіша роздільна здатність у поєднанні з фізичним розміром і типовою відстанню перегляду. 4K-телевізор на 55 дюймів має близько 80 PPI — і з дивана це абсолютно достатньо. Тому порівнюючи пристрої, завжди враховуйте контекст використання, а не лише сухе число.

Часті питання

Чим PPI відрізняється від роздільної здатності екрана?
Роздільна здатність — це абсолютна кількість пікселів (наприклад, 1920×1080), а PPI показує, наскільки щільно вони розташовані на конкретному екрані. Один і той самий Full HD на 5-дюймовому смартфоні дасть близько 440 PPI, а на 24-дюймовому моніторі — лише близько 92 PPI. Тобто роздільна здатність каже «скільки», а PPI — «наскільки дрібно».
Чи справді важливий PPI, якщо екран великий?
Чим більший екран і чим далі ви від нього сидите, тим менш критичний PPI. Для смартфона, який тримають за 25–35 сантиметрів від очей, щільність нижче 250–270 PPI помітна у вигляді «сходинок» на шрифтах і краях іконок. Для телевізора чи проєктора, з яким комфортна відстань — 2–3 метри, низький PPI не є вадою: людське oko фізично не в змозі розрізнити пікселі на такій відстані.
Більший PPI завжди означає кращий екран?
Ні, і це найпоширеніше непорозуміння. PPI — лише один з параметрів якості зображення. Яскравість, колірне охоплення, контрастність, точність кольоропередачі, частота оновлення та тип матриці (OLED, IPS, AMOLED) часто впливають на враження від екрана значно більше, ніж різниця у 50–100 PPI понад поріг «Retina». Дисплей із 350 PPI, але точними кольорами та високою яскравістю виглядатиме краще, ніж 500 PPI із тьмяною та холодною картинкою.

Ще з розділу «Екрани»